Semiconductor Physics, Quantum Electronics & Optoelectronics, 25 (1), P. 068-075 (2022).
DOI: https://doi.org/10.15407/spqeo25.01.068


Оптичний космічний зв’язок. Огляд
М.Р. Куліш1, М.І. Малиш2

1Інститут фізики напівпровідників ім. В.Є. Лашкарьова НАН України,
41, проспект Науки, 03680 Київ, Україна
2National Transport University, 42, M. Boychuk str., off. 41, 01103 Kyiv, Ukraine
E-mail: n_kulish@yahoo.com

Анотація. Розглянуто особливості обміну інформацією між супутниками і супутниками з наземними станціями та у зворотному напрямку. Проаналізовано вплив на якість інформаційних сигналів таких атмосферних факторів, як туман, дощ, сніг, турбулентність атмосфери, фоновий шум, світіння неба. Встановлено доцільність використання частот передавача, які лежать в області вікон прозорості Землі та знаходяться в інфрачервоній області спектра. Зокрема, генераторами таких частот у ближній інфрачервоній області можуть бути лазерні діоди InGaAs, які випромінюють в області близько 1550 нм, а в дальній інфрачервоній області – каскадні лазери, здатні генерувати випромінювання в діапазоні від 3,5 до 24 мкм. Як приймачі зазначених частот слід використовувати фотодіоди InGaAs та детектори HgCdTe.

Ключові слова: повітря, космос, супутник, зв’язок, оптичний зв’язок.

Текст статті (PDF)


Назад до 25 (1)

Creative Commons License
This work is licensed under a Creative Commons Attribution-NoDerivatives 4.0 International License.