Анотація. Методом ЕПР було досліджено набір зразків хітозану, які були опромінені електронами з різною дозою. В «аморфних» та «кристалічних» зразках хітозану виявлено два види парамагнітних дефектів PC1 та PC2, які були утворені опроміненням через розрив зв’язків у положеннях C5 і C1 хітозанової структури. Структура дефектів, їх спектроскопічні параметри та кінетика накопичення / розпаду були встановлені вперше. Виявлено, що спектр ЕПР «кристалічних» зразків складається майже з 10 еквідистантних ліній надтонкої (НДТ) структури з розщепленням між ними А = 7,4 Гс для центра PC1 і однієї широкої лінії з помітно вираженим g-фактором, який належить PC2. Обидві ці лінії присутні також у порошкових «аморфних» зразках, але НДТ структура центрів PC1 в них не зареєстрована через розширення окремих компонентів НДТ. Виявлено та вивчено кінетику накопичення дефектів з підвищенням D дози опромінення та їх поступове зникнення при тривалому зберіганні зразків в навколишньому середовищі. Кінетичні рівняння були визначені, а залежність D та час розпаду були знайдені у порівнянні теоретичних результатів з експериментальними. Показано, що концентрація мілких та глибоких пасток для електронів впливає на швидкість процесу розпаду. Процес відновлення значно повільний у зразках, що мають більш досконалу кристалічну структуру.

Ключові слова: хітин, хітозан, ЕПР, β-опромінення, надтонке розщеплення.

Текст статті (PDF)

Посилання

Назад до 21 (4)